У нас із чоловіком наро дилася друга дитина. Я у деkреті вже п’ятий рік. Із двома дітьми мені дуже важко. Чоловік працює. Ми живемо у квартирі чоловіка, а мою здаємо. Зарnлата чоловіка та дохід, отриманий від моєї квартири, нас цілком влаштовує. Підробітків не потребуємо. А то мені й так тяжко. Старший син наче ходить у садок, але раз на три тижні. Весь час приносить із садка якісь ві руси, заражає молодшого, і мені доводиться доглядати двох хво рих дітей. Навіть не залишається часу поїсти чи ходити до туалету. Не кажу вже про побут. Я ледве встигаю готувати, щоб чоловік не голодував. Він багато працює. Я рідко бачу його або бачу сплячим. Справа в тому, що у нас різні режими сну. Я прокидаюся рано вранці, о п’ятій-шостій, і лягаю об одинадцятій. А він уранці тільки лягає спати, прокидається о восьмій, а на вихідних – о першій годині дня. Так ось чим я незадоволена. Вночі він спустошує холодильник, залишає брудний посуд у раковині.
Вранці прокидаєшся, знаючи, що перед сном витратила годину і вбрала кухню, а тут — бардак. Стільки разів я хотіла пробудити його і відправити мити посуд, мені ставало шkода. Він же на роботу має nіти. Я бурчу годину, потім остигаю, і йду мити посуд. Так відбувалося завжди, але не цього разу. — Ти ж можеш за собою помити посуд? Бо так? Я залишаю раковини порожньою перед сном, а прокидаюся – вона повна. Це нормально? Чоловік спробував відмовитися, привів багато аргументів, не хотів заважати нам спати, шуміти, і багато в цьому дусі. Але він і так шумить: відчиняє і зачиняє двері, як божевільний, ляскає мікрохвильову піч; Потім вона повідомляє, що їжа готова, бере посуд, зі звуком — природно. Загалом, збереження тиші не є аргументом у цьому випадку. Я наполягла на своєму, і ми дійшли згоди: він митиме за собою посуд.
— Інакше я перестану тобі готувати. Чоловік прийняв мої умови. Він мив посуд перший день, другий, третій, а на четвертий день я знову прокинулася і побачила повну раковину. – Я просто заснув на кріслі. Ну гаразд, з ким не буває. Як кажуть, один раз не рахується. Але це стало регулярністю. Я знову порушила цю тему. — Взагалі, ти сидиш у деkреті. Не хочеш мити посуд, іди працюй. — Йти на роботу? Із задоволенням! І посуд за одне митиму. А зараз перерахую, що ти зобов’язуєшся робити… Після того як я перерахувала список справ, які він повинен виконати, він надумався, і протягом наступних кількох днів виконував свої обов’язки. Коли я вкотре зіткнулася з цією ситуацією, вирішила, що вистачить. Чоловік знову не дотримав своєї обіцянки, а я дотримаюсь своєї. Я перестала йому готувати. Увечері в холодильнику лише напівпорожні соуси, овочі та продукти, з яких ще потрібно готувати. Вперше він не зрозумів, до чого це. А вдруге вже згадав про мою умову і сказав, що я займаюся дурницями. Я нічого не відповіла. Скоро побачимо, переможуть його лінощі чи потреби.