У двадцять п’ять років Мишко оголосив, що зустрів гарну дівчину і має намір на ній одружитися. Я особисто була дуже рада, адже вважала, що синові давно настав час подумати про сім’ю. Він привів Світлану до нас у гості. Дівчина справила на мене гарне враження. Я не встигла з нею близько познайомитись, але за першим враженням схвалила вибір сина. Потім син поїхав знайомитися з батьками Світлани, які жили в сусідньому місті.
Син трохи переживав, але загалом був налаштований позитивно. Коли він повернувся, я не могла його впізнати. Він був дуже нер вовим та дра тівливим. -Міша, що трапилося? Щось не так сталося під час знайомства? Мишко не відразу, але все-таки мені все розповів. -Мам, я не хочу одружитися зі Свєтою більше. Виявляє, що з самого порога мама Світлани накинулася на нього з каверзними питаннями.
Вона дозволяла собі грубості, висміювала його зарплатню. Весь вечір був схожий на тортури, Мишко казав, що ледве стримувався, щоб не наrрубити у відповідь. Після цього дня вони зі Світланою посва рилися, коли він сказав їй, що її мати поводилася нетактовно. Світлана назвала його бояrузом. Вони розійшлись. Нині син зустрічається з іншою дівчиною. Сподіваюся, що хоч цього разу все дійде до весілля.