Я народилася в невеликому містечку, який мало чим відрізняється від села. В школі я дуже старанно вчилася, а батьки охоче підтримували мої починання, тому відразу після школи я без особливих проблем вступила в престижний столичний вуз. Роки студентства промайнули як одна мить. У мене вони були досить одноманітними. Я вся поринула в навчання, мало що помічала навколо. Поки мої подруги крутили романи і наро джували дітей, я гризла граніт науки. Закінчила я університет на відмінно. Після отримання диплома мені запропонували хорошу роботу в нашому містечку. У нас там знаходиться винний завод, мені запропонували посаду головного бухгалтера, коли поглянули на моє резюме. Досвіду роботи у мене не було, але були дуже хороші відгуки з практики. До того ж на заводі дуже не вистачало кваліфікованого спеціаліста з хорошою освітою.
Перспективні люди не хотіли жити в нашій глушині і воліли будувати кар’єру в столиці. Так я відразу після універу отримала хорошу посаду. Це зовсім не сподобалося моїм новоспеченим колегам. В очі вони мені посміхалися, але за спиною говорили всякі rидоти. Заздрість була в очах колег. Коли я тільки влаштувалася на роботу, в моєму відділі був просто бардаk, довелося дуже постаратися, щоб привести документацію в порядок. Мої старання керівництво оцінило, мені виписували часто премії. Я бачила, що мої успіхи на роботі не дають спокою колегам і розуміла, що потрібно чекати неприємностей.
Мене відразу кольнуло поrане передчуття, коли Лариса Семенівна в надзвичайно гарному настрої сказала: -Валя, тебе шеф до себе викликає, терміново! Шеф виглядав збентеженим. -Оксано, я прошу вибачення, але мені потрібно про дещо вас запитати. -Так, звичайно. -Чому ви хочете зруйнувати сім’ю мого брата? Я сторопіла. Брат шефа працював у відділенні маркетингу, я його знала в обличчя, але ніколи не спілкувалася. Виявилося, що курочки з нашого відділу, стали поширювати чутки, що я спокусила брата шефа. Їм було відомо, що шеф дуже цінує сімейні традиції, їм здавалося, що він просто потім мене звільнить мене без розглядів. Я чесно сказала Олександру Петровичу, що нічого між нами немає і пояснила, звідки ці чутки пішли. Плітки Олександр не виносив, тому звільнили не мене, а головну пліткарку заводу -Ларису Семенівну. Виходить, що змія вкусила себе за хвіст.