Я не міг зрозуміти, що відбувається з моєю дружиною. Ми з Аллою разом прожили п’ять років, і я можу з упевненістю сказати, що наш шлюб можна було б назвати щасливим. Останнім часом вона стала дивно поводитися. Я повернувся додому всього на хвилин десять пізніше, ніж автобус, бо автобус пізно прийшов, і дружина зустріла мене знову з незадоволеним обличчям і бурчанням. -Знову з дівками розважався? Коли вже зізнаєшся, що зра джуєш мені? Мене її такі слова постійно вибивали із колії, і я навіть не знав, що відповісти. Дружині я ніколи не зра джував, та й приводів, щоб у такому підозрюватися, ніколи не давав. А вона на цій темі сконцентрувалася.
Поклав телефон у кишеню – ховаю щось. Пішов до друга у вихідні вперше за півроку — пішов до kоханки. Запізнився на десять хвилин – зра джував. Я намагався зрозуміти з чого це раптом у дружині прокинулися такі рев нощі, раніше за нею такого ніколи не спостерігалося, проте раціональних пояснень не знаходив. А потім випадково зазирнув у телефон дружини та все зрозумів. Там був номер моєї колиաньої! -Хто це тобі так часто дзвонить? — Запитав я її. Алла зло на мене подивилась. -Ти лазиш у моєму телефоні? Тобі не соро мно? Це моя подруга! Я посміхнувся.
-І її звуть Іра, так? І вона тобі вселяє ці думки про мою невірність, правда? Спочатку вона хотіла різко заперечити, а потім зрозуміла. -А ти звідки знаєш? Я хмикнув, покопався у телефоні і знайшов наші з нею фото. -Ось вона, правда? Дружина нічого не розуміла. -З Ірою я зустрічався ще до знайомства з тобою. Потім кинув її, бо вона зра дила. Вона вирішила, мабуть, повернути мене та зруй нувати наш шлюб, от і записалася до тебе у подруги. А ти своєю головою думай, а чи не подруг слухай. Алла не мала слів. Незрозуміло що було б, якби все це вчасно не спливло, адже я вже не виносив ці її тупі причіпки.