Саша був дуже наполегливим хлопцем. Він мене ще в університеті відбив від одного хлопця, який доглядав за мною. Його наполегливість його врятувала, я стала його дружиною практично відразу ж. Виходила заміж я вже ваrітна, природно, від Саші, а не від колишнього. Через півроку після весілля я наро дила сина. Тільки от Саша не особливо вірив, що це його дитина.
Він мене постійно дорікав, що дитина може бути від мого колишнього, але це фізіо огічно було просто неможливо. Один раз під час сильної сва рки з чоловіком, я йому не подумавши вигукнула: — Не віриш, що це твоя дитина, ганьба тобі… йди зробити тест на батьківство, тоді й заспокоїшся. Я не думала, що він сприйме мої слова так буквально, мабуть, я зачепила його за ду шу.
Саша зробив тест на батьківство в таємниці від мене. Я взагалі дізналася про це через практично тиждень. Виявилося, що дійсно хлопчик і є справжній син Саші. Того дня він радів так, ніби був наш син народився щойно. Мені було і приємно дивитися на це, але в той же час, я відчуваю сильну неприязнь до людини. Тому що у мене пропала всяка довіра до Саші, і цього більше не вернуть.