Коли Максу було двадцять років, Марина Петрівна, його мама, на пару з сестрою, отримали в спадок від батьків власний будинок в передмісті. Сестри будинок продали, а виручену суму поділили порівну на двох. Свою частку Марина Петрівна, як початковий внесок, внесла за іпо течну квартиру для Макса. До своїх двадцяти шести років, до моменту одруження, Макс був повноправним власником двокімнатної квартири. Дружина Максу дісталася не те, щоб істерична, але близько до цього. Без докорів сумління може влаштувати скандал з будь-якого дріб’язкового приводу. При цьому, незалежно від того, одні подружжя або є свідки конфлікту,
вона може застосувати і міцні вирази. На даний момент Максу і Галині по тридцять два роки і у них дворічна дочка. Претензії дружини до чоловіка ростуть з року в рік. Відповідно почастішали і сkандали. Приводів хоч відбавляй. То чоловік не встав до дитини вночі, то він мало заробляє, то він затримався на роботі. Зрештою Максу ця істеричка набридла, і він пішов зі своєї квартири. Зняв собі квартиру і там живе. Телефон Галини вніс до чорного списку. — А чому ти йдеш з квартири? Чому не женеш її? — запитала Марина Петрівна, здивована вчинком сина.
— Мам, ну не буду ж я свою дочку на вулицю виганяти, — відповідає Макс. — По-твоєму це ро злучення? — продовжувала терзати сина жінка? — Відсотків на вісімдесят-так, — сказав син. — Ні, ну це взагалі беззаконня якесь. З власної квартири піти. Це ж треба таке удумати. Треба щось вирішувати з квартирою, — продовжувала наполягати Марина Петрівна. — Мам, ну нікуди їй йти. Батьки її розлучені, у кожного з них своє життя. Та й дочка в садок по сусідству записана. — І що? Раз у неї батьки розлучені, то ти повинен їй квартиру подарувати?! — Я вирішу це питання, — сказав син… І хто з них правий?