Аня минулого року закінчила інститут. Аня – молодша дочка моєї подруги. Ми з Наталею дружимо ще зі шкільної лави. Наталя, намагаючись замінити їй обох батьків, завжди щедро обдаровувала свою доньку за успіхи, намагалася у всьому забезпечити. Вона подарувала дочці на повноліття машину та квартиру після закінчення інституту. Ми з Наталею дружимо близько, я навіть пам’ятаю народження Ані. Чоловік, відмовившись виховувати дитину, покинув її під час ваrітності. Я її на своїй машині забирала з пологового будинку. Жінці нелегко одній доглядати дитину та працювати, я їй допомагала, іноді сиділа з Анею. Наталя намагалася зробити все для доньки, забезпечити її всім.
Своє особисте життя вона відклала на задній план заради доньки. Але так вийшло, що Наталя зустріла хорошого чоловіка, все у них добре складалося, але Аня була проти їхніх стосунків. Вона не була готова з кимось ділити матір і зробила все, щоб вони за підсумками розійшлися. Наталя присвятила всю себе доньці. Вона працювала лише для неї. Вона профінансувала її навчання у елітній школі, потім у інституті, допомогла влаштуватися хорошу роботу. Коли Аня виросла, так склалося, що ми з сім’єю переїхали до іншого міста і не так часто бачилися з Наталею. Якось я була в рідному місті і відвідала їх. Я була шокована. Дочка відверто хамила матері і зневажливо до неї ставилася.
— Стара, заткнися! — Аня, як ти можеш так із мамою розмовляти? Вона ж тобі присвятила все життя! Всю себе тобі віддала! Ганна, хмурячись, закотила очі. Їй не сподобалося, що я їй зробила зауваження і вона пішла , грюкнувши дверима. Наталя тяжко зітхнула. Вона, постійно стикаючись із таким ставленням, встигла зрозуміти, що неправильно дочка виховала. Наталя попросила найчастіше до неї навідуватися. Вона відчувала себе самотньою та нещасною через таке ставлення дочки. Вона сподівалася, що я можу якось вплинути на Ганну. Ганна виросла роз пещеною, примх ливою та не вдячною дівчиною.