Ірина вже десятиліття намагається заваrітніти, але з якихось обставин у неї це довго не виходило. Справа в тому, що Ірина багато років тому перервала ваrітність у досить юному віці. Вона вийшла заміж за Костю ще на останньому курсі, і так як дитину вони на той час не могли собі дозволити, було вирішено не наро джувати. І ось так їм це й озвалося. Зараз свекруха і мама Ірини в горі, адже вони з нетерпінням чекали і чекають на появу їхнього першого онука. Жили Ірина з Костею завжди скромно та виключно за свій рахунок.
Допомоги від друзів та рідних не приймали, розраховували тільки на себе. Весілля вони так і не зіграли, розписалися та зі своїми сім’ями відсвяткували за скромним столом в одному ресторанчику. Повернемося до історії. У розпачі Костя запропонував завести дитину від сур огатної матері. — Ви у своєму розумі? Мені чужа дитина не потрібна. Треба було в молодості думати головою, а не за нер ідною дитиною доглядати, – бурчала свекруха. Ірині було все одно на її слова, але в глибині ду ші їй було дуже прикро. Костя все одно був на боці Ірини і захищав її щоразу від нападок матері.
— Мам, ми лише з твоєї ініціативи вагітність тоді перервали. Ти ж казала, що нам ніхто не поможе, а ми самі його виховувати не зможемо. Тепер залишається лише такий варіант. Або так, або про онуків можеш лише мріяти. Ірина теж була не в захваті від ідеї сурогатної матері, але інших надій у неї вже не було. У результаті, посв арившись із матір’ю Кості, пара так і вчинила. І хоч і дитина і з’явилася з таким трудом, але ж птах радіє весні, а мати — діткам.