Мені було лише три роки, коли батьки розлу чилися. Справа в тому, що моя мати мала алкоrольну залежність. Для неї сенсом життя була чарка, після мого народження все тільки посилилося. Батько не витримав і розлу чився. Я залишилася з татом, адже рідна мати відмовилася від мене. Жили ми дуже бідно. Були такі дні, що вдома не було хліба. Я була маленькою, батько не міг доглядати за мною, адже ходив на роботу. Тому він зібрав мої скромні пожитки та відправив до бабусі. Тільки там я дізналася, що таке смачна їжа та безтурботне дитинство.
Бабуся була старенька, але про мене дуже дбала. Я дуже прив’язалася до неї. У селі моє життя налагодилося, я потоваришувала з місцевими хлопцями. Ми бігали на річку, купалися, збирали ягоди, гуляли околицями. Коли я виросла, я стала бабусі по дому допомагати. Батько й не думав мене забрати назад. Він одружився повторно, і я виявилася йому непотрібною. Його нова дружина не хотіла виховувати чужу дитину. Так я залишилася у бабусі, я була рада навіть такому повороту подій.
Я закінчила школу і вступила до коледжу. Там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Богдан теж виходець із нашого села, але жив у передмісті. Незабаром ми одружилися. У бабусі тоді почалися проблеми із здоров’ям, і я забрала її до себе. В одному будинку простіше доглядати стару людину. Її не ста ло півроку тому. Бабуся залишила мені у спадок свою хатинку та всі заощадження. Коли про це дізнався батько, він розлютився і вимагав відмовитися від спадщини. Я не погодилася. Тепер він зі мною зовсім не розмовляє.