— Звертай увагу на те, як він ставиться до інших людей. До продавщиць, до офіціантів, до стареньких на вулиці… Перед тобою він будуватиме з себе джентльмена, а перед сторонніми йому прикидатися нема чого. Там він себе покаже у всій красі. Це такий детектор, — вчили її подруги. І Лера спостерігала за поведінкою свого молодого чоловіка. В автобус сідає жінка з дитиною, він кидався допомагати їй… Допоміг бабусі, що послизнулася, і поцікавився — «Може աвидку викликати?»… Перепрошував перед продавщицею, що розплачується дуже великою купюрою… Запитував дозволу у прибиральниці, чи можна пройти по щойно митій підлозі… Якось, коли їхали його машиною, перед ними була калюжа, а тротуаром проходили юнаки років п’ятнадцяти.
Паша зупинився, дочекався доки хлопці пройшли «небезпечну територію» і лише потім поїхав далі. — Бери не роздумуючи. – сказали подруги. — Ввічливий, м’який! Він тебе ніколи не скривдить… — У мене завтра вихідний. З ранку є деякі справи, а годин до двох підскочу за тобою, поїдемо до парку. У разі чого зідзвонимося, – сказав їй Паша. У призначений час він не приїхав. Лера відправила СМС: «Я на тебе чекаю». У відповідь тиша. Спробувала додзвонитися — «Абонент поза зоною дії». Годині до сьомої вечора Лера запанікувала.
Обдзвонила ліkарні та морги — «Не надходив». Дзвонила Павлові раз на годину. А у відповідь тиша. Подзвонив сам із ранку. — Що трапилося? Навіщо ти мені дзвонила? — Як — «Що сталося»! Ми з тобою домовлялися! — Ну раз не приїхав, могла збагнути, що плани змінилися! Не зміг. Виправдовуватися не має наміру! — Ну, а здогадатися про те, що я про тебе турбуватися буду, ти не міг? Я весь день і всю ніч переживала! — Я що — дитина? Я тебе просив за мене турбуватися? — Я так розумію — ти виба чатися не збираєшся! — Я не підкаблучник — перед своєю бабою вибачатися… — Не спрацював ваш «детектор», — сказала Лера подругам.