Ми живемо в міській квартирі, а мої батьки на дачі. І всі сусіди думають, що ми спеціально виселили їх туди. А тепер розповім, як же ми, такі погані, випровадили батьків з квартири. Ми живемо в трикімнатній квартирі всемеро. Мої батьки, я з чоловіком, і троє наших дітей. Коли діти були маленькі це було не так помітно. Батьки працювали, чоловік теж. А вдома в основному була я з дітьми. Потім батько вийшов на пенсію, а мама ще працювала. Він був вдома і дуже допоміг мені з дітьми, за що йому велике спасибі. Коли настала весна тато поїхав на дачу,
добудовувати будинок. А мама їздила до нього на вихідні, після роботи. Але ось уже настав листопад, а батько все ще був на дачі. Там тиша, свіже повітря і багато справ по дому та городу. Незабаром на пенсію вийшла і мама. Вона також поїхала до батька, і жила там до кінця жовтня. На дачі не доводиться нудьгувати. Завжди було чим зайнятися. Батьки збирали гриби, працювали на городі і в саду. Увечері мама в’язала, а тато по дому щось майстрував. Я весь час питала батьків, коли вони збираються назад додому. А вони відповідали, що, якщо мені потрібна допомога з дітьми, готові приїхати в будь-який час. Але якщо ні, то мабуть ще залишаться. Я намагалася справлятися з усім сама, хоча часто мені це не вдавалося.
Спала по п’ять-шість годин на добу, йшла на роботу, і все робила по дому. Жа хливо втомлювалася. Живуть п’ять чоловік, а прибираю і готую тільки я. незважаючи на всі труднощі хочу, щоб батьки хоч трохи відпочили. Ось так і виходить, ми з чоловіком нелюди —вигнали батьків з дому, і тепер сидимо і насолоджуємося. Взимку батьки приїжджають додому, в місто, так як на дачі дуже холодно і треба постійно топити піч, а їм вже важко.