Наталя дуже заздрила подрузі Ользі, яка жила в гуртожитку. Сама Наташа жила з батьками. Це її дуже пригнічувало. Вона хотіла більше звободы. Вона часто говорила подрузі: — Тобі, Оля, дуже пощастило. У тебе над душею ніхто не стоїть. Живеш, як захочеться. Оля заперечувала, гуртожиток зовсім не подобалося їй. Вона скучила по домашньому середовищу. -Ні, все не так райдужно, як здається тобі. Я б особисто вважала за краще жити з батьками, тобі все вже готове. Ти кожен день будеш їсти смачну їжу. Навіть не думаєш про готування і прибирання. У тебе багато часу на навчання, а мені доводиться ще й займатися господарством і терпіти галасливих сусідів. Ні, вдома краще, це точно. Наталя все одно не погоджувалася з подругою.
Щоб уникнути життя з дорослими вона навіть розлу чилася зі своїм хлопцем. З Максимом вони дружили з самого дитинства. А коли виросли, він за нею по п’ятах став ходити, залицятися. Це не дивно, адже Наталя справжня красуня. Коли він представив свою дівчину батькам, вони вибір схвалили, тільки під час знайомства сказали, що молоді після весілля будут жити з ними. Це настільки не сподобалося Наташі, що через це вона кинула свого хлопця. Вона мріяла про вільне життя і самостійность. Якось із подружкою після пар вони вирішили погуляти. Час вже був пізній.
Несподівано до них причепилися двоє n’яних хлопців, які дозволяли собі нецензурні висловлювання та роспускали руки. Знаходилися дівчата недалеко від будинку Наташі. Несподівано з темноти виникла постать Максима, він вдарив хлопців, і вони втекли. Оля потім захоплено коментувала ситуацію. Наташа все життя нехтувала увагою Максима, але, побачивши, як він сподобався подрузі, приревнувала. Вона помітила нарешті скільки у нього всіляких переваг і вирішила відновити з ним стосунки. Максим був дуже радий. Скоро Наташа закохалася в нього всім своїм єством. До речі кажучи, після весілля батьки все-таки вирішили придбати молодятам окрему квартиру. Радості Наташі не було меж.